Народився і виріс Н.Яремчук у с.Рівня, що на Чернівеччині, 30 листопада 1951 року в селянській родині, був четвертою дитиною.
Батько мав чудовий тенор, співав у церковному хорі, мати теж добре співала та ще й була неперевершеною акторкою у Вижницькому народному театрі.
Назарій почав співати змалку, бо в сімї співали всі.
У 1969 році він закінчив Вижницьку середню школу і спробував вступити на географічний факультет Чернівецького університету, та спроба виявилася невдалою.
Довелося попрацювати сейсмографом у геолого-розвідувальній партії, потім закінчив курси шоферів.
Саме в цей час вокально-інструментальному ансамблю "Смерічка" потрібні були юні співаки. Голос Назарія, дзвінкий і приємний, сподобався, він легко вписався в колектив, його полюбили всі.
Самобутність творчого почерку "Смерічки" найяскравіше проявляється в пісні "Горянка", за яку В.Зінкевич і Н.Яремчук завоювали звання лауреатів всесоюзного конкурсу "Алло, ми шукаємо таланти". Пісні "Смерічки" того часу відразу стали популярними і з часом увійшли до золотого фонду української естради, принесли всесвітнє визнання. Завойовану високу репутацію підтвердили вдалі виступи у Всесоюзних конкурсах "Пісня - 71" та "Пісня - 72".
У 1973 році ансамбль запросили на професійну сцену - до Чернівецької обласної філармонії.
Голос Назарія мужнів, кристалізувалася самобутня манера виконання. Він учився у всіх, умів поважати кожного у житті, у праці, у пісні, але ніколи не цурався свого. Живлячись цілющими соками фольклору, він протистоїть модним, швидкоплинним течіям і піднімається на нові вершини: у 1972 році - обласна комсомольська премія ім.К.Галкіна, через 10 років - Республіканська премія ім.М.Островського, у 1984 році - лауреат Всесоюзного конкурсу до 40-річчя Перемоги, 1985 рік дипломант ХІІ Всесвітнього фестивалю молоді і студентів у Москві.
Дуже багато працює - бере участь у гастрольних поїздках по всіх республіках колишнього Союзу; популярних фестивалях "Київська весна", "Московські зорі", "Кримські зорі", "Білоруська осінь", "Білі ночі", "Марцішор", "Вогні магістралі - 77" (перший фестиваль на БАМі). Колектив "Смерічки" був учасником культурної програми ХІІ Олімпійських Ігор, Першого Міжнародного фестивалю політичної пісні, що відбувався у Києві, виступав для делегатів і гостей всіх визначних форумів.
Чимало прихильників таланту буковинського митця в Румунії, Монголії, Чехії і Словаччині, Німеччині, Лаосі, Афганістані. Звучав його голос і на Чорнобильській АЕС, де він побував з концертами тричі.
У 1975 році Назарій Яремчук закінчив географічний факультет Чернівецького університету і почав працювати на кафедрі економічної географії, але - перемогла пісня.
У кожній пісні він намагається віднайти нові виконавські засоби, передати частку cвоєї душі.
У 1978 році йому присвоєно звання заслуженого артиста України, нагороджено орденом Дружби народів.
У 1988 році Назарій Яремчук закінчує Київський інститут культури, факультет сценічної режисури.
Його голос, його виконання не сплутаєш ні з ким. У кожному українському домі він як рідний, як добрий давній знайомий з своєрідною манерою співу, прекрасним голосовим тембром, життєрадісний, врівноважений, з дитинно-щирою посмішкою на вустах, скромний, без зіркової хвороби. "Кришталево чиста в мистецтві людина", - сказав про нього поет Микола Сингаївський.
У 1987 році Н .Яремчук отримує звання народного артиста України. 25 років виконавської творчості - це святе служіння своєму народові, тій українській пісні, що всмоктав з молоком матері. Його пісня звеличує, піднімає гідність, вертає молодим козацьку славу, дбає про невмирущу історію минулих поколінь.
Найщасливішим днем свого життя він вважав день, коли Україна здобула Незалежність. Після далеких гастролей в Аргентині і Бразилії, Канаді І Сполучених Штатах, він, мов дерево, що вбирає наснагу своїми коренями з рідної землі, цілував Буковинську землю і дякував долі, що знову рідна домівка чекає повернення свого вірного сина.
Життєва доля Назарія повязана з талановитою плеядою українських естрадних співаків, композиторів, музикантів, поетів, починаючи з 60-х років. Це - Л.Дутківський, М.Мозговий, В.Івасюк, С.Ротару, П.Дворський, В.Зінкевич, І.Крутий, О.Морозов, О.Злотник, В.Прокопик, Г.Татарченко, В.Морозов, Інеса Братущик, А.Матвійчук, О.Хома, О.Добрянська, О.Лаврош, В.Ільїн, В.Крищенко, Ю.Рибчинський, А.Демиденко, Е.Гостюк, С.Галябарда, М.Сингаївський, В.Герасимов, М.Ткач, А.Дементьєв та ін.
Голос Назарія, чистий, як ранкова роса, щедрий, як колосиста нива, високий, як небо голубе, завжди буде нести добро в людські серця. Адже співав, навіть будучи тяжко хворим, і вірив, що високе мистецтво спасе світ і допоможе людям жити. Як і в травні на новому Співочому полі в День Києва, так і 7 червня 1995 року в Національній опері шанувальники вітали Назарія стоячи, з очима повними сліз...
http://www.pisni.org.ua
