Вірський Павло Павлович (25.02.1905, м. Одеса — 05.06.1975, м. Київ) — хореограф і балетмейстер, артист балету. Народний артист СРСР, двічі лауреат Державної премії СРСР, Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка.
У 1926 р. закінчив Одеське музично-драматичне училище по класу балету; у 1927—1928 рр. навчався в Московському театральному технікумі. З 1928 р. працював як соліст балету і балетмейстер в Одеському театрі опери та балету, пізніше — в театрах Москви, Харкова, Києва та Дніпропетровська. У 1937—1940 рр. — організатор і балетмейстер Ансамблю танцю УРCР, у 1940—1943 рр. — художній керівник Ансамблю пісні і танцю Київського військового округу. У 1933—1955 рр. керував балетною групою Ансамблю пісні і танцю Радянської армії ім. О. Александрова в Москві. 1955 р. повернувся до Києва, очолив Ансамбль народного танцю УРCР (нині — Ансамбль народного танцю ім. П. Вірського). Відзначений Державними преміями CРCР (1950, 1970), Державною премією УРCР (1965). Помер і похований у м. Києві.
У своїй балетмейстерській діяльності розвинув принципи, започатковані В. Верховинцем і орієнтовані на традиції українського народного танцю; в окремих випадках поєднував їх із сучасною тематикою. Cтворив хореографічні композиції: «Чумацькі радощі», «Гопак», «Новорічна метелиця», «Колгоспна полька», «Шахтарська святкова», «Рукодільниці», «Запорожці», «Флотилія „Радянська Україна“», „Ляльки“, „Повзунець“, „Шевчики“ та ін. Численні композиції зафіксовано у збірці „У вихорі танцю“ (вип. 1—6, 1977—1982).
http://www.ukrainians-world.org.ua
