Тут побудував замок галицький підчаший Домінік Войцех Бієневський в сер. ХІІ ст., будівництво завершилося в 1660 р. Вхід до фортеці проходив через двоповерхову браму з напівкруглими склепіннями, до якої через виритий рів був перекинутий міст. В західній частині замку знаходилися житлові приміщення, а на північному сході розміщувалась каплиця. Посередині східної замкової стіни височіла башта з глибокими пивницями, від якої вела аркова галерея. На надбрамній шестикутній башті колись можна було розгледіти наявність слідів звідного мосту, біля башти були величезні пивниці, а на замковому подвір'ї ще й досі є природне джерело. У 1657 р., хоча будівництво ще не було завершене, замок витримав облогу козацьких військ, які йшли на відсіч князеві Ракоці. 1667 р. фортецю безуспішно намагались взяти татари. Але 1672 та 1676 рр. турецьке військо захоплювало таки замок та зруйнувало його. Після відбудови твердиня в Раковці відігравала важливу роль в війнах Яна ІІІ Собєского з турками. Наприкінці XVII ст.. там, де містився Раковецький замок, була переправа через Дністер, а в замку зберігалися запаси провіанту й амуніції. Саме тому цей важливий воєнно-стратегічний об'єкт ставав місцем військових сутичок.
В 18 ст. замок втратив своє оборонне значення і слугував за житло. Під час Барської конфедерації в 1768 р. фортеця згоріла і вже більше не піднялася з руїн. 1840 р. власник Раковця Дверницький організував на території замку поташеву фабрику, але й вона згодом згоріла. Наприкінці того ж століття власником руїн став Шмуль Баран. Весь час місцеві жителі потроху розбирали споруду для своїх потреб, розібрали навіть фундаменти товстелезних оборонних мурів. Зберігся лише невеликий фрагмент північно-західного муру. Біля башти є ще вхід до величезної пивниці.
http://wikimapia.org